"Блискавкою серед темної ночі", як сказав Іван Франко, осяяло слово Маркіяна Шашкевича нові шляхи національного відродження Галицької Землі. Туга і зневіра покинутого провідною верствою народу... І тут його відвага, відвага самітного борця, міцно і влучно на весь голос висловлює те, що боліло народові. Іскра, що її кинув цей кволий юнак, спалахнула в народному організмі, що заскоруз був у полоні москвофільства і національної несвідомості.Згорівши на вогні національного відродження (помер 32-х років), він кинув світло, щоб усі побачили, що тією погорджуваною мовою можна все "виповідати", як і першою - ліпшою світовою мовою. В цьому його заслуга поруч з Котляревським й Шевченком. Під селянською стріхою, слухаючи пісень і переказів, пізнав він ті скарби, що ведуть до великого майбутнього, до визволення українського народу. Всі свої сили, весь запал і змагання кинув він на те, щоб вивчити, розвинути, вдосконалити, завести в уряді, в церкві, школі, науці, літературі, мистецтві - рідну мову. Сьогодні минає 212 років від дня народження Маркіяна Шашкевича - українського письменника, поета, духовного просвітителя, натхненника пробудження Галичини.
Немає коментарів:
Дописати коментар